Lyrics
[verse]
Зозуля кує десь у лісі за селом,
І кожен рахує роки, які вона напророкує йому.
Я теж слухаю уважно, хоч і не вірю прикметам,
Бо хочу почути хоч трохи надії в цьому лісовому концерті.
[chorus]
Кричи, зозуле, крич про довгі роки,
Про зустрічі, що ще попереду, про дороги, що ще не пройдені.
Я приймаю кожне твоє слово як подарунок,
Бо віра в краще — це вже половина мого щастя і мого спокою.
[verse]
Ліс затихає, коли вона замовкає нарешті,
І я йду додому з відчуттям, що не все ще сказано і не все ще втрачено.
Може, наступного літа знову почую цей голос,
І знову рахуватиму роки з надією, а не з тривогою чи острахом.
[chorus]
Кричи, зозуле, крич про довгі роки,
Про зустрічі, що ще попереду, про дороги, що ще не пройдені.
Я приймаю кожне твоє слово як подарунок,
Бо віра в краще — це вже половина мого щастя і мого спокою.
