Lyrics
[verse]
Вона йде вулицею, як по власному палацу,
І місто схиляється перед нею, не питаючи навіть назви й трасу.
Її корона невидима, та кожен її відчуває,
Бо справжня влада — не в титулі, а в тому, як людина крокує.
[chorus]
Королівна ночі, вона не просить трону,
Вона будує його сама, з кожним своїм кроком, з кожним тоном.
Їй не потрібні піддані, лиш чесність і повага,
І саме тому за нею йдуть — не з примусу, а з відваги.
[verse]
Вона впала багато разів, та завжди підводилась знову,
І кожне падіння робило її корону ще міцнішою й суворою.
Вона не боїться темряви, бо сама з неї виросла,
І тепер ця темрява служить їй, а не панує над її серцем і мислю.
[chorus]
Королівна ночі, вона не просить трону,
Вона будує його сама, з кожним своїм кроком, з кожним тоном.
Їй не потрібні піддані, лиш чесність і повага,
І саме тому за нею йдуть — не з примусу, а з відваги.
