Lyrics
[verse]
Знайшов коробку на горищі, повну пожовклих кадрів,
І кожен з них — це двері в час, який уже не повернути назад.
Ось я малий, осьмі друзі, які тепер десь далеко,
І раптом стає тепло й сумно водночас, глибоко.
[chorus]
Пожовклі кадри зберігають те, що пам'ять забуває,
Вони нагадують — я був щасливим, навіть якщо не помічав того тоді.
Я переглядаю їх повільно, з усмішкою й легким сумом,
Бо це моя історія, мій шлях, мої корені, мої люди.
[verse]
Час минає швидко, обличчя міняються, міста міняються теж,
Але ці фотографії лишаються незмінними, як якір, як берег.
Я покажу їх колись своїм дітям, розповім кожну історію,
Бо пам'ять — це найдорожче, що можна передати, найважливіша територія.
[chorus]
Пожовклі кадри зберігають те, що пам'ять забуває,
Вони нагадують — я був щасливим, навіть якщо не помічав того тоді.
Я переглядаю їх повільно, з усмішкою й легким сумом,
Бо це моя історія, мій шлях, мої корені, мої люди.
