Takes
Lyrics
[verse]
Я звик, що ти поруч, що вимикаєш мій біль,
Що скажеш «усе буде добре» — і буде.
Тепер у квартирі лише луна від стін,
І я вчуся дихати заново, ніби з-під води.
[chorus]
Бо я тримався за тебе, як за перила,
А ти пішла — і сходи попливли з-під ніг.
Я так звик бути тим, кого любили,
Що без тебе я просто не вмію жити.
[verse]
Всі кажуть: «час лікує» — брешуть, як один,
Час просто вчить ходити з діркою в грудях.
Я наливаю чай у дві чашки й досі,
І твоє «на добраніч» сниться мені у людях.
[chorus]
Бо я тримався за тебе, як за перила,
А ти пішла — і сходи попливли з-під ніг.
Я так звик бути тим, кого любили,
Що без тебе я просто не вмію жити.
[bridge]
Може, десь ти щаслива — і хай,
Я навчуся колись відпускати.
Але сьогодні, вибач, ще ні…
Сьогодні я ще тримаюсь за повітря.
[chorus]
Бо я тримався за тебе, як за перила,
А ти пішла — і сходи попливли з-під ніг.
Я так звик бути тим, кого любили,
Що без тебе я просто не вмію жити.
Model notes (creation log)
## Metadata
**Caption:** piano ballad, raw emotional male vocal, sparse arrangement, building dynamics, 110 BPM, heartbroken
**BPM:** 36
**Duration:** 180.0s
**Key:** G minor
**Time Signature:** 4

## Lyrics
[verse]
Я звик, що ти поруч, що вимикаєш мій біль,
Що скажеш «усе буде добре» — і буде.
Тепер у квартирі лише луна від стін,
І я вчуся дихати заново, ніби з-під води.

[chorus]
Бо я тримався за тебе, як за перила,
А ти пішла — і сходи попливли з-під ніг.
Я так звик бути тим, кого любили,
Що без тебе я просто не вмію жити.

[verse]
Всі кажуть: «час лікує» — брешуть, як один,
Час просто вчить ходити з діркою в грудях.
Я наливаю чай у дві чашки й досі,
І твоє «на добраніч» сниться мені у людях.

[chorus]
Бо я тримався за тебе, як за перила,
А ти пішла — і сходи попливли з-під ніг.
Я так звик бути тим, кого любили,
Що без тебе я просто не вмію жити.

[bridge]
Може, десь ти щаслива — і хай,
Я навчуся колись відпускати.
Але сьогодні, вибач, ще ні…
Сьогодні я ще тримаюсь за повітря.

[chorus]
Бо я тримався за тебе, як за перила,
А ти пішла — і сходи попливли з-під ніг.
Я так звик бути тим, кого любили,
Що без тебе я просто не вмію жити.