Takes

Plays: 2

Lyrics

Одної ночі наказали все залишити,

Ти береш лиш те, що втримають долоні,

І залишаєш все, що будувалось поколіннями.

Двері рідної хати зачиняються навіки за спиною.

Потяги везуть у невідомі землі,

Степ чужий, і вітер там чужий,

Але в серці лишається пісня рідна,

Її не відберуть, її не заглушить чужий грім.

Я пам'ятаю, я не забуваю,

Я несу цю пам'ять крізь роки, крізь біль.

Я пам'ятаю кожен дім, який згорів,

Я пам'ятаю — і тому я жива, і тому я тут.

Роки минають, виростають діти,

Що народились у чужому, холодному краю,

Та бабусина пісня і досі бринить у них,

Кличе додому, туди, де сонце і море.

Я пам'ятаю, я не забуваю,

Я несу цю пам'ять крізь роки, крізь біль.

Я пам'ятаю кожен дім, який згорів,

Я пам'ятаю — і тому я жива, і тому я тут.

Коли-небудь ми повернемось додому,

Коли-небудь степ впізнає наші кроки знову.

А поки що я співаю цю пісню тиху,

Щоб не забути, щоб не втратити цю правду.

Я пам'ятаю, я не забуваю,

Я несу цю пам'ять крізь роки, крізь біль.

Я пам'ятаю кожен дім, який згорів,

Я пам'ятаю — і тому я жива, і тому я тут.

Model notes (creation log)

**🎵 Total generation time (1 song): 12.37s**
- 12.37s per song
- DiT phase (1 song): 12.37s

**🔧 Total processing time (1 song): 4.17s**
- to MP3 (1 song): 4.17s