Lyrics
Дим здіймається вгору з коминів старих хат,
Наче душі минулого шукають, куди їм летіти назад.
Село дихає вечором, димом і сіном,
А я стою на подвір'ї, дивлюсь у це небо синє.
Дим від вогнища тане, як спогади дитинства,
Дим у повітрі кружляє — це моя тиха звичка.
Все минає, все тане, все розчиняється в повітрі,
Тільки дим лишається свідком того, що було вітром.
Дим, дим, здіймається вгору,
Дим, дим, несе мої думки в дорогу.
Дим, дим, розчиняється в небі,
Дим, дим — все минуще, та пам'ять при мені.
Батько сидів на ганку теплими вечорами,
Дід розповідав казки під тим же самим димом.
Тепер я сам стою тут, продовжуючи цю традицію,
Дим — це ниточка, що в'яже мене з моїм корінням.
Дим, дим, здіймається вгору,
Дим, дим, несе мої думки в дорогу.
Дим, дим, розчиняється в небі,
Дим, дим — все минуще, та пам'ять при мені.
Хай розчиняється в повітрі кожен клубок диму,
Хай забирає з собою тривоги і втому.
Я лишаюсь тут, на цій землі, серед поля й туману,
Дим підіймається вгору — і я не сумую.
Дим, дим, здіймається вгору,
Дим, дим, несе мої думки в дорогу.
Дим, дим, розчиняється в небі,
Дим, дим — все минуще, та пам'ять при мені.
