Lyrics
[verse]
Місяць вибілив стежку сріблом аж до саду,
І тіні дерев лягли, немов тиха порада.
Вийдемо разом, поки все місто спить,
Бо тільки вночі можна вільно любить.
[chorus]
Срібна стежко, веди нас у сад тихих слів,
Де не треба ховатись і не треба боятись розмов.
Під цим місяцем ми — лиш двоє на цілий світ,
І час зупиняється, чуючи наш привіт.
[verse]
Роса на траві, наче дрібні зірки,
Ми йдемо повільно, тримаючи руки.
І хай ранок прийде — цю ніч ми збережем,
Як найтихішу пісню, що співали удвох.
[chorus]
Срібна стежко, веди нас у сад тихих слів,
Де не треба ховатись і не треба боятись розмов.
Під цим місяцем ми — лиш двоє на цілий світ,
І час зупиняється, чуючи наш привіт.
