Lyrics
[verse]
Ти подарував мені білі лілії, ніжні й крихкі,
І я подумала — вони, як наші почуття, такі ж живі, такі ж легкі.
Їх треба берегти обережно, не стискати занадто сильно,
Бо крихке щастя ламається швидше, ніж будь-що інше на світі.
[chorus]
Білі лілії у вазі на моєму підвіконні,
Вони нагадують мені щодня — люби ніжно, люби неквапливо.
Я вчусь берегти те, що маю, а не тримати занадто міцно,
Бо справжня любов — це турбота, а не власність, не в'язниця.
[verse]
Квіти зів'януть колись, як і все на цьому світі,
Але пам'ять про цей жест лишиться в моєму серці навіки.
І коли я побачу лілії десь у майбутньому знову,
Я згадаю тебе, твою ніжність, твою тиху, щиру мову.
[chorus]
Білі лілії у вазі на моєму підвіконні,
Вони нагадують мені щодня — люби ніжно, люби неквапливо.
Я вчусь берегти те, що маю, а не тримати занадто міцно,
Бо справжня любов — це турбота, а не власність, не в'язниця.