Takes

Plays: 1

Lyrics

Кав'ярня на розі, де завжди сиділи удвох,

Тепер я сиджу тут один, і це наче підступний жарт.

Столик у кутку, де щастя здавалось таким невеликим,

А виявилось — воно і було найбільшим.

Офіціантка питає — вам як завжди, кава і чай?

Я киваю мовчки, хоч знаю — вже інший цей край.

Порожнє крісло навпроти дивиться прямо в мене,

І тиша говорить голосніше за будь-яке речення.

Столик на двох, а сиджу я один,

Столик на двох — це тепер мій полин.

Столик на двох пам'ятає твій сміх,

Столик на двох — найтихіший мій гріх.

Скільки розмов тут лишилось незакінченими,

Скільки планів на завтра розчинились у вечері.

Я приходжу сюди, хоч і знаю — це біль,

Та інакше не можу забути цю роль.

Столик на двох, а сиджу я один,

Столик на двох — це тепер мій полин.

Столик на двох пам'ятає твій сміх,

Столик на двох — найтихіший мій гріх.

Може, колись тут сяде хтось інший навпроти,

Може, тоді відпустить мене ця дорога.

А поки що — кава, і тиша, і спогад,

Столик на двох, де живе моя туга.

Столик на двох, а сиджу я один,

Столик на двох — це тепер мій полин.

Столик на двох пам'ятає твій сміх,

Столик на двох — найтихіший мій гріх.

Model notes (creation log)

**🎵 Total generation time (1 song): 12.13s**
- 12.13s per song
- DiT phase (1 song): 12.13s

**🔧 Total processing time (1 song): 3.93s**
- to MP3 (1 song): 3.93s