Lyrics
[verse]
Старий дерев'яний стілець на веранді знайомій,
І чашка чаю, що вже давно охолола, та я не проти.
Вечір опускається повільно, як тепла ковдра,
І всі денні турботи здаються раптом такими дрібними, легкими.
[chorus]
Тихий вечір на веранді — найкращі мої години,
Коли не треба нікуди поспішати, нікому нічого доводити.
Я слухаю цвіркунів, дивлюсь, як гасне небо,
І розумію — щастя часто ховається у найпростіших речах, зовсім не рідких.
[verse]
Сусідський пес гавкає десь далеко, ліниво,
І місяць виходить з-за дерев, неспішно, велично, красиво.
Я не потребую нічого більше в цю мить,
Бо ця веранда і цей спокій — це вже мій особистий рай, моя блаженна ніч.
[chorus]
Тихий вечір на веранді — найкращі мої години,
Коли не треба нікуди поспішати, нікому нічого доводити.
Я слухаю цвіркунів, дивлюсь, як гасне небо,
І розумію — щастя часто ховається у найпростіших речах, зовсім не рідких.